КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ОРЛІВЩИНСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ "ВЕСЕЛКА" ПІЩАНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ"

 
Головна » ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ


Забули пароль? Реєстрація



ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ

                             20 листопада - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ!                               
                            10 грудня - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ!

 

Протидія булінгу та насильству | ЗЗСО «Авангардівська гімназія»

                        
                                   Веселые человечки

    Якими діти народжуються – ні від кого не залежить,

але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання

 

Кожна дитина має право:

              ·         На рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

·         На захист здоров’я та медичне обслуговування.

·         На захист від поганого поводження з боку  батьків або тих хто забезпечує за ними догляд та від відсутності їх турботи  про дитину.

·         На захист від жорстокого, або принижуючого гідність людини поводження чи покарання.

·         На захист від сексуальних домагань.

·         На проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками в разі їх розлучення.

·         На свободу думки, совісті, віросповідання.

·         На особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

          Коли порушуються права дитини ?

·        1. Коли  не має безпеки для її життя та здоров’я.

·         2. Коли її потреби ігноруються.

             Коли не задовольняються її основні потреби.

·         Коли, щодо дитини, спостерігаються випадки насильства або приниження.

·         Коли порушується недоторканість дитини.

·         Коли завдається шкода здоров’ю дитини.

·         Коли дитину ізолюють.

·         Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.

·         Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

·         Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

·         Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

·         Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.

·         Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).

·         Коли порушують статеву недоторканість дитини.

·         Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо немає рішення суду.

·         Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.

·         Коли дитині не надається право робити помилки. 

 

        Діти, права яких порушуються,часто стають соціально і психологічно дезадаптованими. 
   

Оскільки уроки стосунків із навколишнім світом дитина отримує в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут  спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, як еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що    неможна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються.

 Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

·         Пам’ятати, що дитина це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

·         Забезпечити її безпеку, навчити поводити себе безпечно.

·         Не допускати фізичної і словесної агресії по відношенню до дитини та інших людей.

·         Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня, ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.

·         Пам’ятати про її вік та проте, та його особливості.

·         Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть для неї доступними.·         Залучати дитину до створення сімейних правил.

                                                              ПАМ’ЯТАЙТЕ!

 Дитина буде поважати права інших людей, якщо поважатимуть і її права.

разделители

 

 

 

 

Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї,

знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Трьохрічний громадянин  має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

  • відвідувати школу;
  • самостійно заключати дрібні побутові угоди.
  •  

 

 

 

Десятирічний громадянин:

  • дає згоду на зміну свого імені та прізвища;
  • дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або  відновлення батьківських прав своїх батьків;
  • висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;
  • має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;
  • може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

  • може вибирати місце проживання (за згодою батьків);
  • має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;
  • має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;
  • здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;
  • може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);
  • допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
  • має право вимагати відміни усиновлення;
  • може навчатися водінню мотоцикла;
  • має право управляти велосипедом під час руху дорогами;
  • несе карну відповідальність за деякі злочини;
  • несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;
  • може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий        тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

  • отримати паспорт;
  • взяти шлюб при наявності поважних причин;
  • управляти мопедом при їзді по дорогах;
  • навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;
  • заключати трудовий договір (контракт), рабочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;
  • підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

Міжнародно-правові стандарти прав дитини.                  ООН

1.     Декларація про соціальні і правові принципи, щодо захисту і благополуччя дітей,           особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і                 міжнародному рівнях від 03.12.1986 р.

2.     Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх                       (Ер-Ріядські керівні принципи) від 14.12.1990 р.

3.     Мінімальні стандартні правила ООН, щодо відправлення правосуддя у відношенні         неповнолітніх (Пекінські правила) від 29.12.1985 р.

4.     Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.; вступила в силу 02.09.1990 р.

5.     Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і в період озброєних         конфліктів від 14.12.1974 р.

6.     Віденська декларація і програма дій (1993 р.).

7.     Декларація прав дитини від 20.11.1959 р.

8.     Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей                         від 30.09.1990 р.

        Рада Європи

1.   Європейська соціальна хартія від 18.10.1961 р.

2.   Європейський Союз

3.    Хартія Європейського Союзу про основні права від 07.12.2000 р.

    Захист прав дитини в Україні

1.    Конституція України

2.    Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.

3.    Закон України «Про молодіжні і дитячі суспільні організації» від 01.12.1998 р.

4.    Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р.

5.    Закон України від 21.11.1992 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .

6.    Закон України  «Про освіту» від 23.05.1991 р.

7.    Закон України «Про допомогу соціальному становленню і розвитку молоді в         Україні» від 05.02. 1993 р.

8.    Закон України «Про органи і служби для неповнолітніх і спеціальні установи        для неповвнолітніх» від 24.01.1995 р.

9.    Громадянський кодекс Української РСР.

10.  Сімейний кодекс України.

11. Міжнародно-правові стандарти прав дитини.                  ООН

1.     Декларація про соціальні і правові принципи, щодо захисту і благополуччя дітей,           особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і                 міжнародному рівнях від 03.12.1986 р.

2.     Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх                       (Ер-Ріядські керівні принципи) від 14.12.1990 р.

3.     Мінімальні стандартні правила ООН, щодо відправлення правосуддя у відношенні         неповнолітніх (Пекінські правила) від 29.12.1985 р.

4.     Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.; вступила в силу 02.09.1990 р.

5.     Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і в період озброєних         конфліктів від 14.12.1974 р.

6.     Віденська декларація і програма дій (1993 р.).

7.     Декларація прав дитини від 20.11.1959 р.

8.     Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей                         від 30.09.1990 р.

        Рада Європи

1.   Європейська соціальна хартія від 18.10.1961 р.

2.   Європейський Союз

3.    Хартія Європейського Союзу про основні права від 07.12.2000 р.

    Захист прав дитини в Україні

1.    Конституція України

2.    Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.

3.    Закон України «Про молодіжні і дитячі суспільні організації» від 01.12.1998 р.

4.    Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р.

5.    Закон України від 21.11.1992 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .

6.    Закон України  «Про освіту» від 23.05.1991 р.

7.    Закон України «Про допомогу соціальному становленню і розвитку молоді в         Україні» від 05.02. 1993 р.

8.    Закон України «Про органи і служби для неповнолітніх і спеціальні установи        для неповвнолітніх» від 24.01.1995 р.

9.    Громадянський кодекс Української РСР.

10.  Сімейний кодекс України.

11.  Карний кодекс.

12.  Декларація про загальні положення державної молодіжної політики України. Карний кодекс.

12.  Декларація про загальні положення державної молодіжної політики України.